Gatekeeping у кормовій індустрії: Правила безпеки EFISC-GTP

У сучасному ланцюжку виробництва кормів безпека продукції залежить від кожної ланки. Однак виникають ситуації, коли необхідно закупити сировину у постачальника, який не має визнаного сертифікату безпеки. Для таких випадків міжнародний стандарт EFISC-GTP розробив протокол gatekeeping - систему суворих вхідних правил, що дозволяє безпечно інтегрувати несертифіковану сировину у загальний ланцюг постачання.
1. Що таке gatekeeping і навіщо він потрібен?
Основна мета сертифікації EFISC-GTP – забезпечити наскрізну безпеку кормів, починаючи з переробника сировини. Gatekeeping застосовується у виняткових випадках, коли постачальник або частина ланцюжка постачання не сертифіковані. Цей протокол зобов'язує покупця (сертифіковану компанію) взяти на себе повну відповідальність за аудит та перевірку безпеки матеріалу, що надходить.
Протокол чітко поділяє сировину кілька категорій, кожної з яких діють правила:
• Необроблені продукти: Зерно, олійні культури та бобові.
• Оброблені кормові матеріали: Продукти, що пройшли фізичну або хімічну переробку (шроти, висівки, жом тощо), а також побічні продукти масложирової індустрії: Жирні кислоти, дистиляти, соапстоки – до яких можуть застосовуватись додаткові вимоги згідно з п.6.2.1.
• Пальмова олія: Сира, рафінована та фракціонована олія.
• Колишні харчові продукти: Продукти, вироблені для людей, але які стали кормом з комерційних чи логістичних причин.
З огляду на інші взаємовизнані схеми сертифікації EFISC-GTP немає георгафічних обмежень і залежно від цього має компанія реєстрацію за європейським регламентом як оператор харчової сфери існують різні механізми визнання. Однак згідно з процедурою Gatekeeping є і обмеження на низку продуктів. Наприклад, закупівля несертифікованого зерна заборонена з таких країн, як Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Франція, Великобританія, Канада та інших. Для оброблених продуктів список обмежень доповнюється Пакистаном (для меляси), Малайзією та Індонезією (для пальмоядрової макухи).
Безпека підтверджується жорстким графіком аналізів. Ключові вимоги включають:
• Методи відбору проб: Проби повинні відбиратись відповідно до правил GAFTA, FOSFA або стандартів ISO.
• Кваліфікація інспектора: Добір проб має проводити незалежна організація, акредитована за ISO 17020 або ISO 9001 (у парі із схваленням GAFTA).
• Обов'язкові параметри аналізу: Кожна партія (batch by batch) перевіряється на пестициди, важкі метали (миш'як, свинець, ртуть, кадмій), діоксини та мікотоксини (афлатоксин B1, DON, зеараленон).
• Принцип Positive Release: Для побічних продуктів олійно-жирової промисловості діє правило «позитивного випуску» - продукт не можна використовувати, поки лабораторія не підтвердить його безпеку.
Особлива увага приділяється продуктам переробки олій. Регламент встановлює «негативний список» матеріалів, які категорично заборонено використовувати у кормах:
• Побічні продукти виробництва біодизеля (наприклад, MONG).
• Опади із резервуарів (tank bottoms).
• Жири, витягнуті із систем очищення стічних вод.
• Тварини (в контексті цього рослинного протоколу).
Компанії, що використовують gatekeeping, зобов'язані:
1. Повідомляти свій орган із сертифікації про застосування цих правил.
2. Проводити аудити постачальників колишніх харчових продуктів (мінімум щорічно).
3. Щорічно звітувати перед EFISC-GTP, вказуючи обсяги закупленої сировини, її походження та періоди застосування gatekeeping.
Однак ці правила дозволяють використовувати несертифікованих постачальників і не обмежувати права інших виробників або мати точку, яка може бути першою в ланцюжку, взявши на себе додаткові ризики щодо використання продукту в ланцюзі сертифікованих виробників як по EFISC-GTP так і інших схем сертифікації.

Залишилися питання? Зв'яжіться з нами

Zamknięta 10, 30-554 Kraków, Poland